У вирі культур виникла одна з найцікавіших ігор, яка перетворилася на справжнє мистецтво — гра в карти. Ці маленькі шматочки паперу або пластику, з обличчям чи символікою вже віками є важливим елементом нашого розважального арсеналу. У цій статті ми поглибимося в історію становлення гральних карт, розгадаємо їхню символіку і дізнаємось про різновиди карт, які існують у нашому сьогоденні.
Готові? Поїхали
Коли виникли найперші гральні карти?
Насправді, визначити точну дату виникнення перших гральних карт — це складне завдання, через величезний часовий проміжок та різноманітність культур, які сприяли їхньому становленню. Однак історичні свідчення вказують на те, що гральні карти виникли в Давньому Китаї ще за часів середньовіччя.
Замість звичайних карт тоді використовувалися паперові таблички, таблички із слонової кістки або дерева, на яких зображувалися різноманітні фігури.
Протягом часу гральні карти поширились в Японії, Індії та іншій частині Азії.
У середньовічній Японії, наприклад, виготовляли подібні карти із раковин мідій. Раковини прикрашали зображеннями квітів, пейзажів та побутових сцен. Початково японські карти використовувались для навчання та розваг творчих особистостей. За допомогою цих карт гравці могли не лише проводити різноманітні ігри, але й складати пасьянс.
У Індії гральні карти прижилися під назвою «ганджіфа». Перша згадка цього слова відноситься до 1527 року, коли імператор Бабур вніс його до свого щоденника, згадуючи, що він відправив колоду своєму другові.
На індійських круглих гральних картах була зображена фігура Шиви з чотирма руками, що тримає кубок, меч, монету і жезл. Припускається, що ці символи представляли чотири індійські клани і послужили початком для мастей «латинської колоди» (про яку ми розповімо згодом).
Гральні карти в Європі
Гральні карти, які ми знаємо з дитинства, потрапили до нас на початку XVII століття з Франції. Колода, що складається з 36 карт, стала модифікованою версією стандартної 54-карткової «французької колоди».
Приблизно у XV-XVI століттях французька колода прийняла знайомий нам вигляд, і з того моменту практично не зазнала значних змін. Останні зміни включають створення у 1830 році симетричних малюнків (раніше фігури на картах малювали в повний ріст), заокругленних кутів та появу невеликих індексів у куточках карт (в 1864 році їх запатентували в Америці).
До Франції гральні карти потрапили з Італії в середині XV століття. Особливістю цих карт був 21 козир, відомий як «Старші Аркани». Можливо, саме з цих італійських карт виникли гральні карти Таро, які використовувались як ігрові до 18-го століття.
Італійські карти відносились до так званих «латинських» (іспанських, португальських) і стали першими європейськими картами, які були завезені на Апенніни наприкінці 14 століття хрестоносцями з країн Сходу.
Перша письмова згадка про гральні карти в Європі зафіксована у 1367 року, коли в місті Берн було видано указ, що забороняв карткові ігри. У 1392 році Жакмен Грінгоннер, блазень французького короля Карла VI, створив карткову колоду для розваги, яка відрізнялася від сучасних — складалася лише з 32 карт (без дам).
Що означають масті на гральних картах?
Протягом лише кількох десятиліть карти пройшли значні зміни, перш ніж прийняли свій сучасний вигляд. Початково давні картки мали відмінності в кольорах, і кожна масть несла у собі унікальну символіку:
- Зелена масть являла собою енергію та життєві сили води, яка дарує життя, але, в той же час, може призвести до катастроф. Середньовічні карти цієї масті мали знаки жезла або ціпка, які згодом стали простими чорними піками.
- Жовта масть — інтелект, творчість та бізнесовий успіх. Графічне зображення цієї масті включало монети, сонце, золоті бубонці чи вогонь і запалений смолоскип. Згодом воно стало ромбом або бубнами.
- Блакитна масть — простота, порядність та безкорисливе служіння. Знаками цієї масті на картах були малюнки жолудів з блакитними кільцями, або схрещені мечі та шпаги, з яких пізніше виникли хрести або трефи.
- Червона масть символізувала красу, радість та насолоду, а також була символом духовності та нового початку. Карти цієї масті мали зображення кубків, чаш і сердець, як символів милосердя, які згодом були замінені лише серцями або чирвами.
Звичні нам масті карт — піки, трефи, бубни, черви було придумано у Франції і разом з «французької колодою» вони отримали всесвітнє поширення, практично витіснивши два інших основних типи гральних карт — «італійську» і «німецьку» колоди.
У різних країнах назви мастей і зараз звучать по-різному:
У Франції вони дослівно перекладаються так: піки (списи), трилисник, серця, плитки (бруківки).
В Італії — піки (списи), квіти, серця, квадрати.
В Іспанії збереглися первісні назви — мечі, кийки, чаші (кубки), монети.
У Німеччині та Англії — лопати, кийки, серця, діаманти.
Крім того, на німецьких картах (південні і східні регіони Німеччини) і зараз можна зустріти старовинні позначення: жолуді, дзвіночки, листя, серця. Вони також вживаються в Австрії, Швейцарії, Чехії, Словаччині, Словенії, Хорватії, Угорщині та Румунії.
Чому така кількість карт та що означає їх номінал?
Кількість карт у колоді (52) відповідає кількості тижнів у році, а чотири масті відображають чотири пори року. Розглядаючи тижні, кожна масть (13 карт) також відповідає одній порі року, яка має 13 тижнів. Обчислення нескладні: кожна карта має очки (1-10, валет-король – 11-13). Загалом, якщо скласти всі ці очки, отримаємо 91, що відображає кількість днів у кожній порі року. Сума очок чотирьох пор року (4 рази по 91) дорівнює 364, виключаючи один день, що відповідає кількості днів у році.
Фігурні карти в карточній колоді в результаті змін зменшились до трьох — короля, дами та валета (відповідаючи фараону, сивіллі та вершнику). Можливе додавання ще однієї карти — Джокера, який відповідає блазневі великих арканів.
Цікаво, що у деяких варіантах карткових колод (наприклад, в старовинних «іспанській», «швейцарській», «німецькій» колоді) дам немає, але крім короля присутні ще два чоловічих персонажа — унтер (молодший валет) і обер (старший валет).
Види карт
Загальноприйнятий сучасний варіант гральної колоди складається з 54 карт, поділених на чотири масті. Сюди входять: карти від «2» до «10», валети, дами, королі, тузи, та два джокери. Крім того, існують скорочені колоди: 36 карт, де відлік починається з «6», і 32 карти, де відлік розпочинається з «7».
Для різних азартних ігор використовують різні типи колод. Наприклад, для покеру використовується повна колода, а для преферансу — скорочена на 32 карти. Також існують інші ігри, для яких використовуються різні комбінації карт.
Розповсюдження карт на початку їхньої історії призвело до того, що практично в кожній країні з’явився свій власний варіант гральної колоди. Хоча вони використовуються не так часто, але існують і досі, маючи деякі відмінності між собою.
Звичайна італо-іспанська колода складається з 50 карт, де відлік розпочинається з «1» і завершується «9». Відзначено, що в такій колоді відсутні дами, але присутні валет, лицар, король та джокер.
Незважаючи на це, в різних регіонах традиційно використовували власні колоди з різним числом карт. Наприклад, у Венеції грали з колодою у 78 карт, у Болоньї — 62, а у Флоренції — навіть у 98 карт.
Німецька колода пройшла декілька етапів трансформації протягом свого існування. На сьогоднішній день вона складається з 32 карт, але раніше їх кількість становила 48. До 16 століття на верхніх картах були зображені король, королева, обер-офіцер та унтер-офіцер. Пізніше королев прибрали, і на їхнє місце ввели тузи.
Цікавим аспектом німецької колоди є різноманітні кольори, які використовуються для позначення мастей. Окрім стандартних червоних чирв і чорних треф, тут також зустрічаються зелені піки та жовті бубни.
Саме завдяки французькій колоді гральні карти отримали сучасний зовнішній вигляд. Згідно з паризьким стандартом, старшими картами в цій колоді є валет, дама, король та туз. У Франції винайшли систему позначення мастей лише двома кольорами — червоним та чорним.
На відміну від інших типів колод, де зовнішній вигляд старших карт залежав від творчості художників, у французькій колоді герої мали свої історичні прототипи:
- Король черви — Карл Великий
- Король пік — Цар Давид
- Король бубен — Юлій Цезар
- Король треф — Олександр Македонський
- Дама черви — Юдіт (раніше вона зображалася як Олена Троянська або Дідона, засновниця Карфагена)
- Дама пік — Афіна Паллада (в інших варіантах Мінерва або Жанна д’Арк)
- Дама бубен — Рахиль (біблійний персонаж, який уособлює жадібність і сріблолюбство)
- Дама треф — Аргіна (анаграма слова «королева» — «regina». Її ім’ям незабаром почали називати коханок французьких королів). Цікаво, що ця карта часто змінювала свій прототип, іноді зображаючи доброчесну Лукрецію, символ чарівності Філон чи Гекубу.
- Валет черви — Етьєн де Віньоль (відомий як Ла Гір — «Лють»). Він був радником Жанны д’Арк і став героєм народного фольклору.
- Валет пік — Ож’є (Огіє) Данець. Двоюрідний брат Карла Великого, національний герой Данії.
- Валет бубен — Гектор (не троянський царевич, а Гектор де Маре, лицар Круглого Столу та брат Ланселота).
- Валет треф — Ланселот. Лицар Круглого Столу.
Надрукувати колоду карт
Як ви зрозуміли, історія гральних карт невіддільно пов’язана з багатовіковим еволюційним процесом, що пройшов через численні культури та епохи. Виникнення карт пов’язане з різноманітними традиціями та впливами країн та цивілізацій.
Сьогодні карти — це не просто гра. На ринку існує різноманіття карт, яке включає в себе розвиваючі картки для дітей, освітні та гральні картки, картки Таро, метафоричні карти (МАК) та картки з афірмаціями. Усі ці карти можна замовити в нашій друкарні New Media.
New Media може надрукувати для вас колоду карт з унікальним дизайном, виготовити для неї упаковку, прикрасивши її вибірковим лаком чи фольгою, а також надрукувати інструкцію з експлуатації набору.
Мінімальний тираж — від 1 колоди.
Звертайтесь, покреативимо разом!
Пишіть нам на пошту:
[email protected]
Телефонуйте:
+380678347770
+380487347770
