З 3 серпня 2026 року український ринок косметики остаточно переходить на європейські правила. Для одних брендів це формальність, до якої вони готувалися два роки. Для інших — ризик отримати штраф, втратити партію товару або злетіти з полиць маркетплейсу через одну неправильну етикетку.
Розбираємо без паніки й без юридичної води: що насправді відбувається, чому навколо дати стільки шуму, кого це стосується і — головне для виробників та імпортерів — як підготувати маркування, щоб пройти будь-яку перевірку ринкового нагляду.
Коротко: що відбувається
Технічний регламент на косметичну продукцію затвердили постановою Кабміну №65 ще 20 січня 2021 року. Він гармонізує українські правила з Регламентом ЄС №1223/2009 — тобто переносить на наш ринок європейську модель контролю косметики.
Регламент набув чинності 3 серпня 2024 року, але з дворічним перехідним періодом. Цей період закінчується 3 серпня 2026 року. Після цієї дати кожен косметичний продукт, що вперше вводиться в обіг, має повністю відповідати вимогам регламенту: пройти нотифікацію, мати відповідальну особу, коректний склад і правильне маркування.
Ключове слово — «вводиться в обіг». Це не дата виробництва і не дата нотифікації, а перше надання продукту на ринку: перша накладна, перший продаж або розмитнення для імпорту. Саме за нею визначають, за якими правилами живе конкретна партія.
Чому саме зараз стільки шуму — і хто «винен»
Регламент відомий бізнесу з 2021 року, два роки на адаптацію формально були. Але є нюанс, який і спричинив хвилю обговорень та петицію.
Державні органи почали реально застосовувати норми регламенту лише наприкінці 2025 року. Тобто більшість малого й середнього бізнесу до останнього працювала за старою схемою «постачальник привіз — я продав — документів не питав», бо контролю фактично не було. У підсумку замість двох років підготовки чимало компаній отримали кілька місяців — і тепер не встигають.
Звідси й петиція. У червні 2026 року в Україні зареєстрували електронну петицію з вимогою відтермінувати повне введення регламенту та доопрацювати його. Важливо розуміти позицію авторів: вони не вимагають скасування. Вони просять перенести строки, зробити вимоги зрозумілішими й дати реальний час на підготовку. Аргументи — ризик скорочення асортименту, зростання цін, додаткові витрати виробників та імпортерів і вихід частини дрібного бізнесу з ринку.
Чим це закінчиться — наразі відкрите питання. Сценарій «дату зсунуть» можливий, але закладатися лише на нього ризиковано: регламент уже чинний, і поки офіційного перенесення немає, готуватися треба під 3 серпня 2026 року.
Кого це стосується
Поширена помилка — думати, що нові правила лише для великих косметичних заводів. Насправді регламент охоплює весь ланцюг і весь сегмент:
- виробників косметики, парфумів, засобів догляду;
- імпортерів — на них лягає роль відповідальної особи, якщо немає українського представника бренду;
- дистриб’юторів і продавців — вони мають перевіряти, що товар має коректне маркування, не прострочений і супроводжується документами;
- дрібний бізнес — Instagram-магазини, точки розливу парфумів, салони краси, клініки, готелі з косметикою в номерах, маркетплейс-продавців.
Парфуми — теж косметика в розумінні регламенту, тому під нього підпадають. А ось продукти для прийому всередину, інгаляцій, ін’єкцій чи імплантації косметикою більше не вважаються — частина асортименту, що зараз позиціонується як «косметика», просто перейде в інше регулювання.
Що конкретно змінюється
1. Нотифікація замість «просто продавай»
Стара модель «випустили — продали» більше не працює. Перед виходом на ринок інформацію про продукт треба внести до спеціальної державної електронної системи e-Cosmetics — це і є нотифікація. Дозвільних документів отримувати не потрібно, але без запису в системі новий продукт на ринку перебувати не може.
2. Відповідальна особа
Для кожного продукту має бути визначена відповідальна особа — виробник-резидент України, імпортер або письмово уповноважена ними третя сторона. Її назва й адреса друкуються на упаковці. Саме вона відповідає за безпечність, документацію та комунікацію з органом нагляду.
3. Досьє на продукт: PIF і CPSR
На кожен продукт готується інформаційний файл (PIF) і звіт про безпечність (CPSR), який складає кваліфікований експерт. Досьє зберігається за вказаною на упаковці адресою щонайменше 10 років після останньої партії й надається наглядовому органу за запитом.
4. Розширений список заборонених речовин
Порівняно зі старими нормами ДСаНПіН кількість обмежених і заборонених інгредієнтів зросла в рази — понад 1600 позицій. Склад, який роками вважався нормальним, тепер може не пройти аудит.
Маркування: головне, де «горить» найчастіше
Саме етикетка — найшвидший спосіб отримати претензію від ринкового нагляду, бо її видно одразу, без лабораторії. Розберемо, що має бути на упаковці нової продукції після 3 серпня 2026 року.
Обов’язкові елементи етикетки
- Назва та призначення продукту — якщо це не очевидно з вигляду упаковки.
- Відповідальна особа: повна назва та адреса.
- Країна походження для імпорту; для українського виробника — позначення, що продукт зроблено в Україні.
- Номінальний вміст на момент фасування — маса або об’єм.
- Термін придатності: або дата «використати до» із символом «пісочний годинник», або — для продуктів зі строком понад 30 місяців — символ PAO «відкрита баночка» з періодом використання після відкриття.
- Особливі застереження та умови використання.
- Номер партії (батч-код) — унікальний код, що дає змогу відстежити, коли, на якій лінії та з якої сировини виготовлено продукт. Без нього неможливе відкликання конкретної партії.
- Список інгредієнтів за номенклатурою INCI латиницею, після слова «Ingredients».
Мова. Уся інформація для споживача — українською. Виняток — склад за INCI, який пишеться міжнародною латиницею й не потребує перекладу. Додаткові мови дозволені.
Claims — твердження про властивості. «Зволожує», «розгладжує зморшки», «гіпоалергенно» — усе це треба підтверджувати даними. Наглядовий орган перевіряє не лише етикетку, а й сайт та рекламні матеріали. Недоведене твердження — підстава для претензії.
Типові помилки, через які знімають з полиць
- «Етикетка-невидимка» — світлий дрібний шрифт на світлому фоні або занадто малий кегль. Якщо текст нечитабельний, маркування вважається відсутнім, навіть якщо фізично воно є.
- Маркування, що стирається — текст злазить від контакту з оліями, спиртовими лосьйонами чи гарячою водою. Для косметики це критично: матеріал етикетки й спосіб друку треба підбирати під вміст флакона.
- Плутанина з символами строку — «відкриту баночку» ставлять там, де потрібен «пісочний годинник» для продуктів, що псуються швидше ніж за 30 місяців.
- Відсутність країни походження або батч-коду — дрібниця, яка перетворюється на штраф.
Що можна продавати, а що вже ні
Тут — добра новина, яка знімає половину паніки. Масового перемаркування залишків не вимагають.
- Косметика, яку законно введено в обіг до 3 серпня 2026 року — продано виробником, розмитнено імпортером або передано в мережу, — може продаватися далі до кінця строку придатності. У разі ухвалення ініційованих МОЗ обмежень — максимум до 3 серпня 2030 року.
- Щоб це довести під час перевірки, потрібні первинні документи: накладні, договори з постачальниками, інвойси, акти приймання, митні документи. Без них підтвердити дату введення в обіг буде складно.
- Будь-яка нова партія, перша накладна на яку виписана 4 серпня й пізніше, має повністю відповідати регламенту. Дата виробництва, навіть липень 2026 року, тут не рятує.
Тобто хвилі «терміново перепечатати все» не буде. Тиск іде на нові запуски та нові партії.
Штрафи: чому всі нервують
Санкції накладаються за кожен вид, артикул або партію — незалежно від кількості одиниць і точок продажу:
- Близько 51 000 грн — базовий штраф за введення в обіг продукції, що не відповідає вимогам, зокрема через неправильне маркування чи відсутність нотифікації.
- Близько 102 000 грн — за продукцію, що становить серйозний ризик, або за повторне порушення протягом року.
- Від 170 000 грн — за продаж косметики без первинних документів, за кожен встановлений факт реалізації.
- До 340 000 грн — за повторні чи множинні порушення.
Плюс обмежувальні заходи: зупинення продажу, вилучення з обігу, відкликання продукції, блокування імпорту.
Що робити вже зараз: чек-лист
- Проведіть аудит асортименту — які продукти ви плануєте вводити в обіг після 3 серпня 2026 року.
- Призначте відповідальну особу для кожного продукту й перевірте, що її дані є на упаковці.
- Підготуйте досьє — PIF і CPSR із залученням кваліфікованого експерта.
- Перевірте склад за актуальними списками обмежених і заборонених речовин.
- Проведіть аудит етикеток: обов’язкові елементи, INCI, символи строку, контраст шрифту, стійкість друку.
- Зафіксуйте документообіг — накладні та договори на залишки, щоб довести законне походження «старого» товару.
- Сплануйте нотифікацію в e-Cosmetics до моменту виходу продукту на ринок.
- Перегляньте claims на упаковці, сайті й у рекламі — кожне твердження має бути підкріплене.
Як New Media допомагає з маркуванням
Документи й нотифікацію закривають профільні консультанти. А ось щоб етикетка фізично відповідала регламенту й не стала причиною штрафу, потрібен друк, який враховує і вимоги нагляду, і поведінку матеріалу на флаконі.
Ми в New Media:
- верстаємо макет під вимоги регламенту — обов’язкові елементи, контрастний читабельний шрифт, коректні символи строку придатності, місце під батч-код і INCI;
- підбираємо матеріал і спосіб друку під вміст — поліпропіленова етикетка з ламінуванням чи лакуванням, стійкі фарби, щоб маркування не змилося від олій, спирту чи вологи;
- готуємо змінні дані — батч-коди й дати партій для серійного друку;
- друкуємо й тестуємо тираж так, щоб продукція без проблем проходила перевірку ринкового нагляду.
Плануєте нові партії чи запуск продукту після серпня 2026 року — почніть з етикетки завчасно.
Часті запитання
Регламент скасують? Ні. Зареєстрована петиція просить відтермінувати й доопрацювати документ, а не скасувати. Перенесення строків можливе, але офіційного рішення поки немає — готуватися варто під 3 серпня 2026 року.
Чи треба перемарковувати товар, який уже на складі? Ні, якщо його законно введено в обіг до 3 серпня 2026 року й ви можете це підтвердити документами. Такий товар продається до кінця строку придатності.
Що головне на етикетці після цієї дати? Відповідальна особа з адресою, INCI-склад латиницею, українська мова для решти інформації, батч-код, коректний символ строку придатності, контрастний читабельний шрифт і стійке маркування.
Чи стосується це парфумів та Instagram-магазинів? Так. Парфуми — це косметика в розумінні регламенту, а дрібні продавці й маркетплейс-магазини теж зобов’язані мати товар з коректним маркуванням і документами.
Напишіть нам на пошту:
[email protected]
або телефонуйте:
+380678347770
+380487347770
