Сучасна друкарня сьогодні — це високотехнологічне виробництво, яке може виготовляти поліграфічну продукцiю за досить короткий термін. Вона пройшла довгий шлях розвитку від першого друкарського верстата до машин, які можуть працювати автоматично без участі людини. Давайте поринемо в історію та дізнаємося, де і коли з’явилася перша друкарня.
Як ви розумієте, кілька століть тому книги переписувалися вручну. Це призводило до великих витрат часу та ресурсів. Кожна така книга була дуже дорогою та цінною.
Бібліотеки, які налічували в собі хоча б десяток книг, були гідними поваги, а якщо рахунок екземплярів йшов на сотні, то така бібліотека славилася на всю Європу, і кожен любитель літератури мріяв потрапити туди.
Минуло чимало десятиліть, перш ніж людина спробувала вирізати на дошках літери, намазувати їх фарбою та прикладати до аркушів паперу. Так з’явилася ксилографія — техніка друку з дерев’яних дощок (від грецького слова «ксилон», що означає «зрубане дерево»).
Що це за процес?
Текст чи малюнок олівцем чи пером малювали на відполірованій дошці листяних дерев поздовжнього розпилу.
Потім майстер спеціальним інструментом вирізав потрібні літери або елементи малюнка, щоб вони ставали опуклими, видаляючи все зайве. Саме на ці опуклі елементи і потім наносилася фарба. Потім дошка з опуклими літерами прикладалася до аркуша паперу та піддавалася дії преса. Так на папері залишалося потрібне зображення.
Археологи стверджують, що у VIII столітті народи Далекого Сходу вже вміли друкувати тексти та зображення з дерев’яних дощок. На північному заході Китаю біля кордону з Монголією лежить провінція Ганьсу. Серед визначних пам’яток провінції є стародавнє місто Дуньхуан. В околицях його височіє прямовисна скеля. У давнину буддійські ченці влаштували тут монастир Цяньфодун, вирубавши в скелі близько 480 печер. Його ще називають «печерами тисячі Будд», тому що в кожній із печер є одна, а то й кілька статуеток засновника буддизму. Там було знайдено величезну бібліотеку. Замурували її буддійські ченці, мабуть, ще у XI столітті. Тут зберігалися тисячі рукописів китайською, тибетською, санскритською, давньоєврейською, согдіанською мовами. Найцікавішою знахідкою в печерах тисячі Будд була найдавніша друкована книга «Цзінь ган цзін». Вона була виготовлена у вигляді сувоя, склеєного з 7 аркушів. На шести з них — текст, на одному — зображення Будди, що сидить. І текст, і зображення надруковані з вигравіруваної по дереву форми.
Напис наприкінці сувоя говорить про те, що надрукував його 11 травня 868 року майстер Ван Цзе «для дарового загального розподілу з метою у глибокій пошані увічнити пам’ять своїх батьків». Більше ми нічого не знаємо про цього майстра, ім’я якого вперше можна пов’язати із друкованою книгою.
Згодом були знайдені і більш давні відбитки, на яких, щоправда, не вказано ім’я майстра, що виготовив їх.
У XIV столітті ксилографія стала відома у Європі. Завезли її сюди араби — швидше за все, разом із гральними картами. У 70-х роках XIV століття ця азартна гра, наче епідемія, поширилася у німецьких землях, у Швейцарії, у Франції. Однак згадки про неї трапляються ще раніше. Карти робили від руки, за допомогою картонних трафаретів, але найчастіше друкували з дерев’яних дощок.
Наприкінці XIV — на початку XV століття у Німеччині та Голландії почали випускати книжки-картинки з текстом та ілюстраціями, відтвореними з гравірованих дерев’яних дощок. Це — невеликі брошури обсягом 20—50 сторінок. Найчастіше зустрічається так звана «Біблія бідних» — сюжети зі Старого та Нового заповітів, пояснені наївними картинками. Найстаріша з них надрукована в Німеччині близько 1430—1440 років, єдиний екземпляр книги, що зберігся, знаходиться в Університетській бібліотеці в Гейдельберзі.
До Біблії сходять і інші ксилографічні книги: «Апокаліпсис», «Дзеркало людського спасіння», «Книга королів, або Життєпис Давида», «Життя і муки Ісуса Христа». Не менш ніж тридцятьма виданнями побачила світ книжка «Мистецтво вмирати», вигадана єпископом і кардиналом Матвієм Краковським. Її випускали латинською, німецькою, фламандською, французькою, англійською мовами.
Були серед ксилографічних книг різні календарі, «Книга планет» — своєрідний посібник для «провісників долі», «Мистецтво хіромантії», підручник латинської граматики, написаний близько 350 року Елієм Донатом.
Ці книжки друкували з одного боку паперових листів, які потім склеювали порожніми сторонами. Виготовлені в такий спосіб видання називаються анопістографічними. Пізніше навчилися друкувати з обох боків аркуша. Для цього довелося винайти спеціальний верстат.
Для кожної сторінки гравер виготовляв окрему дошку. А це не менше місяця важкої роботи. Якби й сьогодні книжки друкували у такий спосіб, то, наприклад, лише для однієї книги довелося б вигравірувати понад 600 дощок. А після випуску тома у світ дошки довелося б викинути або зберігати на спеціальному складі, поки не буде потрібно нове видання.
Де з’явилася перша друкарня?
Як не дивно, це питання досі залишається дискусійним. Як ви розумієте, багато країн хочуть бути причетними до історичних відкриттів.
Голландці впевнені, що першу друкарню у світі відкрив творець металевого набірного алфавіту Лоренц Янсен. За словами голландського історика XVI ст. А. Юніуса, Янсен дійшов до цього винаходу випадково, вирізаючи з дерева букви, які були іграшками для його онуків. Він опублікував за новим методом кілька книг.
У Бельгії твердять, що першим друкарем був Жан Брітто — португальський єзуїтський священик-місіонер у Південній Індії.
Французькі історики стверджують, що перша друкарня належала емігранту з Чехії Прокопу Вальдфогелю, який у 1444–1446 роках. у французькому місті Авіньйоні опанував «мистецтво штучно писати» («ars artificialiter scribendi»). При цьому він користувався 48 металевими літерами та різними інструментами.
Ми віримо найпоширенішій версії.
У 1440 році німецький ювелір та винахідник Йоганн Гутенберг зробив переворот у друкарстві. Вище ми вже писали про ксилографію, яка вже тоді дозволяла друкувати тексти з цільних дерев’яних дощок. А що зробив Гутенберг? Саме він придумав розрізати ці дерев’яні дошки на літери (зображення літери) і поєднувати їх у друкарський набір.
Ця геніальна ідея заклала основу для цілої галузі.
Для кожної букви він зробив свою рухливу літеру. Завдяки цьому з рухомих літер можна було отримувати безліч перестановок та отримувати будь-яку комбінацію. З дерев’яних букв можна було отримувати слова, зі слів — речення, з речень — цілі сторінки. Потім це можна було розібрати і скласти новий набір тексту. На зібрані в текст літери наносилася фарба і відбиток на папір. Потім надруковані аркуші зшивали до однієї книги.
Також Гутенберг удосконалив друкарський верстат, знайшов відповідний сплав металу, з якого виготовлялися літери, а також зумів знайти оптимальний рецепт друкарського чорнила. За своє життя Гутенберг розробив шість шрифтів, зокрема латиницю.
Першими творами, які випустили за допомогою друкованого преса, стали індульгенція, календар, латинська граматика Елія Доната — недорогі видання, що складались з одного або кількох аркушів. Головною його книгою стала, звісно ж, Біблія. У 1450 році він приступив до своєї капітальної праці, яка навіки залишиться пам’яткою друкарського мистецтва. Перша Біблія друкувалася 5 років!
Думаєте, на цьому історія закінчується? А ось і ні.
Гутенберг не зміг розплатитися зі своїм кредитором Йоганном Фустом і за рішенням суду в 1455 його друкарня з усім обладнанням і шрифтами Біблії перейшла до Фуста. Той уклав договір із Петером Шеффером, який раніше працював друкарем у Гутенберга, та з успіхом продовжив працювати.
Фаусту вдалося б, можливо, привласнити собі славу винаходу друкарства, якби молодий Шеффер не зробив би наступного напису на одній книзі, надрукованій у 1505:
«У 1450 в Майнці винайдено талановитим Гутенбергом дивовижне друкарське мистецтво, яке згодом було поліпшено і поширене в потомстві працями Фауста і Шеффера».
Гутенбергу довелося почати з нуля. За кілька років творець першої друкарської машини отримав нове фінансування. Його новими замовниками стали королівські двори, які й допомогли йому продовжити справу. Першодрукар помер 1468 року в Майнці.
Ось який спадок залишився після його смерті:
- різні шрифти;
- книги, надруковані для Папи Римського;
- два Святих Письма;
- філософські та наукові трактати.
Цікаво, що тоді прості жителі, а особливо церковні діячі, не визнавали друковане ремесло і вважали, що друкування книг, у тому числі Біблії, є витівками сатани і спалювали всі книги.
Винахід Гутенберга перевернув світ. Перші друкарі, які працювали біля друкарських верстатів, стали піонерами цивілізації. Саме вони сприяли освіті людства. І ми маємо бути їм за це вдячні.
Друкарнi в Україні
Першу друкарню в Україні відкрив у Львові Іван Федоров-Федорович — один із перших українських друкарів, гравер, інженер та ливарник. Вважається фундатором друкованої справи. 1574 року в його друкарні були надруковані перші книги — «Апостол» та «Буквар». Друкування «Апостола» тиражем близько 1000 екземплярів тривало майже рік.
 |
 |
У 1581 році Федоров надрукував Острозьку Біблію, яка стала справжнім шедевром друкарського мистецтва. Це було перше повне видання всіх книг Священного писання церковнослов’янською мовою.
У 1616 році було створено друкарню при Києво-Печерській лаврі. Вона стала одним із центрів друкарства в Україні.
У період 1574-1648 р.р. в Україні існувало 25 друкарень. Основними центрами видавничої діяльності були великі міста: Київ, Львів, Острог. Великі друкарні мали власні книгарні. Книги також продавали друкарі, купці та крамарі.
1720 року Петро I заборонив видавати книжки українською мовою. Але українське друкарство продовжувало жити.
Навіть у складний період між Першою та Другою світовими війнами на Галичині налічувалося близько 50 українських видавництв.
А що сьогодні? Прогрес йде вперед семимильними кроками. Технічні можливості сучасних друкарень дуже широкі. Наприклад, цифрове обладнання в нашій друкарні New Media дозволяє випускати поліграфічну продукцію відмінної якості у короткі терміни: візитки, листівки, буклети, бирки, етекетки, наклейки, журнали, книги, каталоги, магніти, афіши, запрошення, дипломи, сертифікати та інше.
Ламінація, фігурне різання, каширування, перфорація, палітурні роботи, фальцювання, цифрове вибіркове нанесення фольги або лаку… Ось основний список поліграфічних послуг, які ми надаємо. Ми знаємо, як зробити так, щоб ваша поліграфія виглядала гідно і вирішувала потрібне завдання!
Пишіть нам на пошту:
[email protected]
Телефонуйте:
+380678347770
+380487347770
