Шрифт — це комплект символів, необхідний для відтворення тексту якоюсь мовою.
Накреслення — набір шрифтів усіх розмірів певної насиченості та стилю. Зазвичай шрифт має чотири накреслення: нормальний, напівжирний, курсив та напівжирний курсив.
Гарнітура — сукупність шрифтів одного малюнка у всіх контурах і кеглях.
Кегль — основна розмірна характеристика шрифту, що вимірюється в пунктах.
Векторна графіка — це зображення, описані за допомогою математичних формул. Векторна графіка представляє зображення як набір найпростіших геометричних фігур, графічних примітивів. Оскільки кожен графічний примітив можна описати математично нескладними формулами, то для зберігання векторного зображення потрібно зовсім мало місця і розмір зображення не впливає на розмір файлу.
Растрова графіка — це зображення, складені з пікселів — маленьких кольорових квадратиків, розміщених у прямокутній сітці.
Піксел — це найменша одиниця цифрового зображення. Якість растрового зображення безпосередньо залежить від кількості пікселів, з яких воно складається. Що більше пікселів, то дрібніші деталі можна розглянути на зображенні.
Розмір растрового зображення — це ширина та висота малюнка у пікселах.
Роздільна здатність зображення — кількість пікселів на одиницю довжини. Чим вище роздільна здатність, тим більше пікселів розташоване в дюймі і тим дрібнішими вони будуть. Роздільна здатність вимірюється в dpi (dots per inch) — кількості точок на дюйм.
Виворіт (інверсне накреслення тексту) — один із способів друкарського друку чорною або кольоровими фарбами, при якому запечатується вся поверхня, крім елементів тексту.
Плашка (заливка) — велика площа поверхні, запечатана одним кольором.
Набір — перенесення тексту з рукописного варіанта до електронного.
Макетування — розміщення тексту, ілюстрацій та інших матеріалів на сторінці. Кінцевий результат — макет. Найостанніший підписаний для друку макет — оригінал-макет.
Верстка — процес формування смуги видання.
Смуга — окрема сторінка друкованої продукції.
Модульна сітка — задає місця розміщення тексту, ілюстрацій та заголовків, дизайн майбутнього макету. Розробляється дизайнером.
Спуск смуг — процес створення друкованих розворотів із розворотів макета. Робиться зазвичай для багатосторінкових виробів, у яких потрібно розташувати сторінки послідовно друг за другом.
Формат продукції — розміри після обрізки.
Запечатуване поле — розміри аркуша паперу мінус поля, що не друкуються. Шкали, хрести і мітки різу повинні знаходитися всередині поля, що запечатується.
Палітра кольорів Pantone — це система підбору кольору для друку сумішевими фарбами. Сумішовими називають друковані фарби, якi використовують для друку плашкових зображень. Вони змішані ще до запуску. Плашки — це області зображення, в яких використовується лише одна фарба. Усі кольори в системі Пантон пронумеровані та представлені у спеціальних довідниках — віялах, що надаються виробником. У продажу є для офсетного, крейдованого глянцевого та крейдованого матового паперу. Крім віял, інформація представлена і в електронному вигляді, тому дизайнери мають можливість експортувати її до всіх основних програм.
RGB — колірний простір моніторів, сканерів, цифрових фотоапаратів. Може бути представлений як у десятирічній (R-255/G-255/B-255), так і в шістнадцятковій (#FFFFFF) системі.
CMYK — система кольорів, яка використовується в поліграфії. Позначення CMYK означає назви основних фарб, що використовуються для чотириколірного друку: блакитний (Сyan) пурпурний (Мagenta) Жовтий (Yellow). Буквою К позначають в основному чорну фарбу (BlacK), хоча спочатку передбачалося, що К це — “Key color” — будь-який інший ключовий колір.
Кольоровість — характеристика поліграфічної продукції, що відображає кількість кольорів (фарб), що використовуються під час друку цього зображення.
- 1+0 — односторонній друк одним кольором.
- 1+1 — друк одним кольором з двох сторін.
- 4+0 — односторонній друк 4-ма кольорами.
- 4+4 — друк чотирма квітами з двох сторін.
- 4+1 — друк 4-ма кольорами з одного боку і 1-м кольором з іншого.
Контрольний відбиток — відбиток, взятий з друкарської машини під час друку тиражу для оцінки та контролю якості друку. Контрольний відбиток оцінюється друкарем чи іншим співробітником підприємства, а деяких випадках також і замовником.
Приладка — технологічна операція, що включає налаштування друкарської машини під заданий друкований формат і папір, зарядку форм, регулювання фарбового апарату і т.д.
Оздоблювальні процеси — процеси додаткової обробки друкованої продукції для покращення її зовнішнього вигляду, підвищення якості та міцності, наприклад, ламінування, лакування, біговка, тиснення та ін.
Лакування — облагороджування листової друкованої продукції (паперу, картону) нанесенням на неї поліграфічного лаку. Для надання блиску, створення більш надійного захисту від зовнішніх впливів.
Вибіркове лакування — лакування не всієї поверхні, а лише вибіркових ділянок.
Ламінування — облагороджування паперу шляхом припресування спеціальної плівки для надання водонепроникності, жорсткості, надійного захисту від зовнішніх впливів. Широко застосовується для обробки друкованої продукції. Ламінування буває гаряче та холодне. Виготовляється на спеціальних пристроях — ламінаторах.
Термопідйом — вигляд друку, коли створюється ефект об’ємного тексту на матеріалі.
Фальцювання — процес згинання (складання) паперу. Застосовується на паперi щільністю до 170 г/кв.м включно. Лінія згину при фальцуванні називається фальц. На щільніших паперах використовують біговку.
Біговка — формування ліній згину (бігів) на щільних паперах. Розрізняють ножову, роликову та біговку штампом. Здійснюється на спеціальних машинах. Від фальцювання відрізняється яскравіше вираженою лінією згину, а також можливістю здійснення даного процесу на більш щільних матеріалах.
Вирубка (штанцювання, висікання) — операція листового штампування — отримання плоских фігурних деталей шляхом відокремлення матеріалу від заготівлі по замкнутому контуру у вирубному штампі. Висікання виробляється спеціальними штампами (штанц-формами).
Надсічка — на відміну від висікання при надсічці матеріал прорубується не наскрізь. Застосовується при виготовленні, наприклад, наклейок.
Перфорація — нанесення отворів або ліній, що періодично повторюються. Виконується для полегшення розриву або згину певної лінії. Перфорація створюється за допомогою спеціальних ножів, дисків, лінійок.
Тиснення фольгою — приєднання фольги до паперу (картону) за допомогою термопреса.
Конгревне тиснення (конгрев) — процес отримання об’ємного зображення за рахунок локальної деформації між двома матрицями матеріалу. В результаті конгревного тиснення виходить зображення, яке начебто піднімається над поверхнею матеріалу. Виконується за допомогою друкованих пресів або друкарських тигельних машин.
Блінт — плоске (на відміну від конгреву) безбарвне тиснення.
Кліше — рельєфна металева пластина, що використовується для тиснення фольгою, конгревного або блінтового тиснення.
Кашурування — з’єднання (склеювання) двох різних матеріалів.
Листопідбір — збирання окремих розрізнених листів або зошитів у необхідній послідовності для зшивки в брошуру або книгу.
WIRE-O — подвійна дротяна спіраль. Спосіб палітурки багатосмугових видань, в основному календарів, блокнотів. Палітурка виконується на спеціальних пристроях.
Ригель — елемент плетіння перекидних календарів. Застосовується для зручності розміщення календаря на стіні. Це відрізок металевого дроту зі сформованим у середині вигином — “вушком”.
Пікколо — елемент настінного календаря, зазвичай квартального. Це металеве кільце діаметром 3-5 мм, що обрамляє отвір для кріплення календаря на стіні.
Брошуровочно-переплетні процеси — завершальні поліграфічне виробництво процеси, які перетворюють надруковані листи в зошити, видання, брошури, журнали або книги в обкладинці або палітурці. Включають фальцювання, добірку, шиття або безшвейне скріплення.
Папір з тисненням — папір (або картон), на якому машинним способом витіснений рельєфний малюнок по всій поверхні листа. Буває кількох видів (залежно від малюнка тиснення): «льон», «хмара», «полотно», «молоток», «мороз», «яєчна шкаралупа» та ін.
Папір самоклеючий — має на зворотному боці клей, який до моменту приклеювання закритий спеціальним папером, що досить легко відокремлюється від основи.
Білизна паперу — оптична властивість паперу, що залежить від складу паперової маси (зміст вибіленої целюлози, деревної маси, барвників, наповнювачів та ін компонентів).
