Іноді, щоб зрозуміти цінність чогось, корисно подивитись це очима дітей. В одній із зарубіжних дитячих енциклопедій у розділі про папір можна знайти таку думку: «Папір — це матеріал, необхідний для поширення ідей». Вклад паперу в нашу цивілізацію величезний, починаючи від участі пересічних громадян у політичних процесах і закінчуючи підвищенням рівня освіти та знань.
Історія паперу — це подорож крізь тисячоліття, яка почалася з простого поширення інформації і призвела до формування національної самосвідомості та книжкової революції. Можна сміливо сказати, що навіть народження сучасних держав пов’язані з використанням паперу. Але цей матеріал має і свій «темний бік». Без паперу були б неможливі найстрашніші злочини в історії людства.
У нашій статті ми розповімо вам про те, як папір витіснив папірус, як виглядало найбільше промислове шпигунство в історії і де з’явився перший університет у світі?
Виникнення паперу у Стародавньому Китаї
Віками людство спокійно обходилося без паперу, навіть не замислюючись про його нестачу. Замість нього використовувалися глиняні дощечки, папірус та пергамент. На перший погляд, це здавалося задовільним, але насправді жоден із цих матеріалів не був зручним. Глиняні дощечки, звичайно, надійні, але їх не можна було легко переносити. Папірус часто розривався, що було незручно.
У Стародавньому Китаї до появи паперу записи вели на всьому, що траплялося під руку: на каменях, бамбукових табличках та інших матеріалах. Більш екзотичні варіанти включали використання шовку чи навіть панцирів черепах. Однак, ведення бухгалтерії або створення мистецтва за допомогою таких матеріалів було вкрай незручним.
І ось 105 року нашої ери стався революційний момент. Чиновник імператорського двору на ім’я Цай Лунь придумав щось унікальне і незвичайне для свого часу — папір.
Цікаво, що виробництво паперу тоді відрізнялося від сучасного процесу та не включало використання дерев. Спочатку робітники збирали різноманітні матеріали, такі як ганчірки, кору і навіть рибальські снасті, після чого цей сировинний матеріал перемелювали та замочували у теплій воді. Потім масу наносили на спеціальні форми, створені у вигляді майбутніх листів, після чого вичавлювали і залишали висихати. В результаті виходив досить товстий, грубий, але дуже міцний папір. Це був справді дивовижний винахід.
Папір миттєво став ключовим елементом писемності. Його зручність та міцність відразу ж були оцінені. Китайський імператор нагородив Цай Луна високою посадою в уряді та багатствами. Однак у майбутньому його звинуватили у фальсифікації документів, і Цай Лунь був змушений піти на відчайдушний крок і накласти на себе руки, випивши отруту.
Трагічна доля Цай Луна не змусила Китай забути про його великий винахід. Держава почала активно переводити свої архіви та записи на папір, що можна порівняти із сучасним процесом цифрової конвертації даних. Менш зручні матеріали, такі як глиняні дощечки, почали викидатися, а на їх місце вводили зручні паперові збірники.
Цікаво, що слово «папір» китайською походить від терміна, який використовували для назви чиновників, відповідальних за збирання та ведення державної статистики. До III століття, папір вже не вважався чимось екзотичним і йшов до кабінетів аристократів, виходячи за межі державних установ.
Папір дуже швидко став невід’ємною частиною азіатських звичаїв та традицій. До VII століття сформувалася система кольорових паперових кодів. Білий папір використовували для запису законів та інших юридичних документів. Синій колір був зарезервований для храмових цілей, а жовтий папір став частиною офіційних документів.
Через кілька століть папір почали використовувати і пересічні люди. Його застосування розширилося до створення капелюхів, одягу, віялів, відомих китайських повітряних зміїв та ліхтариків. Сьогодні китайський Новий рік неможливо уявити без цих символів.
Папір також відіграв ключову роль у створенні сучасної грошової системи.
Спочатку його використовували у ритуальних обрядах, зокрема, на похороні. Ви, можливо, чули про так звану «армію Теракотових воїнів» — величезний мавзолей, що охороняється 8000 повнорозмірними статуями китайських воїнів.
За теорією, ці воїни мали послужити своєму повелителю й у потойбічному світі. Проте, як виявилось, і там без золота не обійтися. Тому китайці завантажували мавзолеї цінностями, які мертвий міг використати на тому світі. Але це було дуже дорого і марнотратно. Крім того, гробниці часто очищали браконьєри, і багатства зникали у їхніх руках. Тоді на зміну реальним грошам прийшла абстрактна заміна — паперові символи багатства.
Китайці покривали паперові монети шаром фольги, щоб вони нагадували срібло, або забарвлювали їх у золотий колір, щоб імітувати золото. Це було зручно, і скарбниця залишалася цілою, а дух імператора, мабуть, був задоволений на тому світі.
Але повернемось до реальних грошей. До IX століття у Китаї паперові гроші вже використовувалися у повсякденній торгівлі. Ідея паперових грошей була справжньою революцією.
У XII столітті китайці запровадили срібний стандарт, згідно з яким паперові гроші прирівнювали до 50 унцій срібла. Зауважте, що європейці додумалися до такого стандарту лише у XVIII столітті. Китайці, здається, вигадали незліченну кількість способів використання паперу. Включно з паперовими стаканчиками для кави і навіть туалетним папером.
Китайські секрети виробництва паперу були суворо охоронюваними, і папір став важливим експортним товаром. Її продавали сусіднім країнам, обмінювали на тканини та метали.
Велике промислове шпигунство
Однак у XII столітті чернець Ку́кай перебрався до Японії і розкрив секрети виробництва паперу. Цей акт можна назвати одним із найважливіших в історії промислового шпигунства, оскільки Японія прийняла папір як невід’ємну частину своєї культури.
Японський папір був неймовірно міцним і використовувався для створення одягу, парасольок, навіть обладунків. З її появою з’явилося й мистецтво орігамі. Тим часом, папір почав поширюватися по всьому світу, він навіть дістався Індії та Тибету. Але найцікавішим стає її шлях на Захід, до ісламського Близького Сходу.
Розвиток паперу в арабських країнах
На початку IX століття Арабський халіфат переживав свій культурний ренесанс. Під керівництвом візирів із перських династій, культура, література та наука стали шановними сферами.
Однак фіксувати цей період було неможливо, оскільки араби мали дуже обмежену кількість папірусу, хоча Єгипет з його запасами був під контролем. Спроби вирощувати папірус у міжріччі Тигра та Євфрату провалилися, і ситуація стала нестерпною.
Тоді 751 року арабські війська взяли в полон експедиційні війська Китаю. У цій незвичайній події опинилися вмілі ремісники, які розкрили секрет виробництва паперу добровільно або під пресингом. Слід зазначити, що золоте століття ісламу почалося майже відразу після появи арабів паперу.
Легендарний Гарун аль Рашид, оцінив цінність китайського винаходу і доручив перенести всі документи та бібліотеки з папірусу та пергаменту на папір. Це спричинило створення центрів паперового виробництва по всій імперії, включаючи Самарканд, Бухару, Багдад і Дамаск, а також створення спеціальних паперових комун у навколишніх селищах.
Виробництво паперу було вдосконалено, і араби стали використовувати для цього коноплі та льон, замість випадкових ганчірок та рибальських сіток. І хоча почалося це не з великої кількості, результат був чудовим, і арабський папір не поступався китайському. Цікаво, що до кінця XIX століття європейці думали, що арабський папір робився з бавовни через його білий колір і м’якість.
Папір поступово витіснив інші матеріали і до кінця XIX століття переміг усіх своїх конкурентів, особливо папірус. У Єгипті почали вирубувати старі папірусні посадки та засівати їх під папір. Одного разу історики знайшли записку кінця XIX століття, де автор вибачався за використання папірусу для письма. Це явно демонструє, наскільки папірус відійшов у минуле.
Його продовжували вирощувати на Сицилії, але масштаби виробництва вже були зовсім невеликими. Ця відмова від папірусу сильно вплинула на канцелярію Папи Римського, тому що всі документи писалися на папірусі, і нову матерію було не просто прийняти.
В арабському світі папір став каталізатором золотого віку ісламської науки. Великі уми, такі як Альбер II, Ібн Хайян та Ібн Сіна, створили свої шедеври завдяки доступному паперу. Завдяки тому, що кожен мусульманин мав знати Коран, рівень грамотності став швидко зростати. У Багдаді з’явився Будинок мудрості, один із перших університетів у світі, який з’явився набагато раніше за Оксфорд. Це здається неймовірним, але завдяки доступному та надійному паперу ісламська цивілізація не тільки зберегла знання античної епохи, а й просунула науку вперед.
Епоху золотого віку завершили хрестові походи та монгольське вторгнення, які призвели до знищення Багдада та його Будинку мудрості. Проте папір не зник. У XII столітті маври в Іспанії створили першу паперову фабрику у Валенсії, яка забезпечувала не лише арабський світ, а й Європу. Це стало початком для виходу Європи із середньовічної пітьми.
Хочете дізнатися, як папір з’явився в Європі? Читайте продовження у нашій статті.